несправжній
НЕСПРА́ВЖНІЙ, я, є.
Підроблений, штучний, фальшивий.
Кабінет цей своєю охайністю якось незрозуміло гнітив. Ніби все тут було несправжнє, штучно припасоване (М. Руденко);
// Не такий, яким повинен бути; який не відповідає справжньому.
– Ти казала, що я несправжній партизан, – промовив я до Ромки, – а вороги бояться навіть мого напису на дверях... (Л. Смілянський).
Словник української мови (СУМ-20)