несправжній
НЕСПРА́ВЖНІЙ, я, є. Підроблений, штучний, фальшивий.
Кабінет цей своєю охайністю якось незрозуміло гнітив. Ніби все тут було несправжнє, штучно припасоване (Руд., Остання шабля, 1959, 252);
// Не такий, яким повинен бути; який не відповідає справжньому.
— Ти казала, що я несправжній партизан, — промовив я до Ромки, — а вороги бояться навіть мого напису на дверях… (Сміл., Сашко, 1957, 112).
Словник української мови (СУМ-11)