несправний

НЕСПРА́ВНИЙ, а, е.

1. Який має пошкодження; непридатний для дії, використання.

Обдивлялися [люди] снасті у возів, у плугів, що несправне — справляли (Мирний, III, 1954, 60);

Німці, утікаючи, покинули серед шляху тулуб несправної гармати (Стельмах, II, 1962, 191).

2. Неакуратний, недобросовісний при виконанні своїх обов’язків, доручень і т. ін.

— Він добрий син, а несправний солдат, а несправних б’ють… (Стор., І, 1957, 218).

Значення в інших словниках

1. несправний — неспра́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. несправний — -а, -е. 1》 Який має пошкодження; непридатний для дії, використання. 2》 Неакуратний, недобросовісний при виконанні своїх обов'язків, доручень і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. несправний — НЕСПРА́ВНИЙ, а, е. 1. Який має пошкодження; непридатний для дії, використання. Обдивлялися [люди] снасті у возів, у плугів, що несправне – справляли (Панас Мирний); Німці, утікаючи, покинули серед шляху тулуб несправної гармати (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
4. несправний — ЗІПСО́ВАНИЙ у знач. прикм. (який зіпсувався, став непридатним для використання, вживання), ПОШКО́ДЖЕНИЙ, УШКО́ДЖЕНИЙ, ЗОПСО́ВАНИЙ рідше, ЗІПСУ́ТИЙ розм., ЗОПСУ́ТИЙ рідше, ПО́РЧЕНИЙ розм.; ДЕФЕ́КТНИЙ, БРАКО́ВАНИЙ, ГАНДЖОВИ́ТИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. несправний — Несправний, -а, -е Неаккуратный, неисправный.  Словник української мови Грінченка