несправність
НЕСПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. неспра́вний 1.
— Струмінь води, повернутий на корму, проте, одразу припинився через несправність помпи (Ю. Янов., II, 1958, 78);
// Пошкоджене місце, що робить весь предмет непридатним для дії, використання.
Знову кинулась [Ніна] до мотора, та ніяк не могла знайти несправність (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 58).
Словник української мови (СУМ-11)