Словник української мови в 11 томах

несправність

НЕСПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. неспра́вний 1.

— Струмінь води, повернутий на корму, проте, одразу припинився через несправність помпи (Ю. Янов., II, 1958, 78);

// Пошкоджене місце, що робить весь предмет непридатним для дії, використання.

Знову кинулась [Ніна] до мотора, та ніяк не могла знайти несправність (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 58).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. несправність — неспра́вність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. несправність — -ності, ж. Стан за знач. несправний 1). || Пошкоджене місце, що робить весь предмет непридатним для дії, використання. Значна несправність — несправність, що порушує хоча б одну з основних функцій об'єкта.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. несправність — НЕСПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. неспра́вний 1. – Струмінь води, повернутий на корму, проте, одразу припинився через несправність помпи (Ю. Яновський); // Пошкоджене місце, що робить весь предмет непридатним для дії, використання.  Словник української мови у 20 томах