несправність

НЕСПРА́ВНІСТЬ, ності, ж.

Стан за знач. неспра́вний 1.

– Струмінь води, повернутий на корму, проте, одразу припинився через несправність помпи (Ю. Яновський);

// Пошкоджене місце, що робить весь предмет непридатним для дії, використання.

Знову кинулась [Ніна] до мотора, та ніяк не могла знайти несправність (Є. Кравченко).

(1) Частко́ва неспра́вність – несправність, що викликає нездатність об'єкта виконувати частину потрібних функцій.

Значення в інших словниках

1. несправність — неспра́вність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. несправність — -ності, ж. Стан за знач. несправний 1). || Пошкоджене місце, що робить весь предмет непридатним для дії, використання. Значна несправність — несправність, що порушує хоча б одну з основних функцій об'єкта.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. несправність — НЕСПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. неспра́вний 1. — Струмінь води, повернутий на корму, проте, одразу припинився через несправність помпи (Ю. Янов., II, 1958, 78); // Пошкоджене місце, що робить весь предмет непридатним для дії, використання.  Словник української мови в 11 томах