неспівзвучний

НЕСПІВЗВУ́ЧНИЙ, а, е.

1. Не схожий у звучанні (про звуки мови, слова і т. ін.).

2. перен. Який не має внутрішньої схожості, подібності; несуголосний (у 2 знач.).

Неспівзвучні ідеї;

Неспівзвучні погляди.

3. з чим, чому і без дод., перен. Який не відповідає чому-небудь, не гармонує з чим-небудь.

Твір, неспівзвучний з вимогами часу.

Значення в інших словниках

1. неспівзвучний — неспівзву́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неспівзвучний — -а, -е. Який не збігається з чим-небудь, не відповідає чому-небудь, не схожий у звучанні (про звуки мови, слова і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неспівзвучний — НЕСПІВЗВУ́ЧНИЙ, а, е. Який не збігається з чим-небудь, не відповідає чому-небудь, но схожий у звучанні (про звуки мови, слова і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах