неспівзвучний

неспівзву́чний

-а, -е.

Який не збігається з чим-небудь, не відповідає чому-небудь, не схожий у звучанні (про звуки мови, слова і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. неспівзвучний — неспівзву́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неспівзвучний — НЕСПІВЗВУ́ЧНИЙ, а, е. 1. Не схожий у звучанні (про звуки мови, слова і т. ін.). 2. перен. Який не має внутрішньої схожості, подібності; несуголосний (у 2 знач.). Неспівзвучні ідеї; Неспівзвучні погляди. 3. з чим, чому і без дод., перен.  Словник української мови у 20 томах
3. неспівзвучний — НЕСПІВЗВУ́ЧНИЙ, а, е. Який не збігається з чим-небудь, не відповідає чому-небудь, но схожий у звучанні (про звуки мови, слова і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах