нестатечний

НЕСТАТЕ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який не має достатньої кількості грошей, майна, не має великих мтатків; незаможний, незабезпечений.

Нестатечний хазяїн.

2. Схильний до легковажності; несерйозний.

Нестатечний юнак.

Значення в інших словниках

1. нестатечний — нестате́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нестатечний — Бідний; (характер) легковажний, несерйозний, легкодумний.  Словник синонімів Караванського
3. нестатечний — -а, -е, рідко. 1》 Незаможний, бідний. 2》 Непостійний, ненадійний, легковажний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нестатечний — Нестате́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. нестатечний — Нестатечний, -а, -е 1) Не зажиточным, бѣдный. 2) Непостоянный, неположительный, легкомысленный, вѣтренный.  Словник української мови Грінченка