1. Словник української мови у 20 томах

нестатечний

НЕСТАТЕ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який не має достатньої кількості грошей, майна, не має великих мтатків; незаможний, незабезпечений.

Нестатечний хазяїн.

2. Схильний до легковажності; несерйозний.

Нестатечний юнак.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нестатечний — нестате́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нестатечний — Бідний; (характер) легковажний, несерйозний, легкодумний. Словник синонімів Караванського
  3. нестатечний — -а, -е, рідко. 1》 Незаможний, бідний. 2》 Непостійний, ненадійний, легковажний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нестатечний — Нестате́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. нестатечний — Нестатечний, -а, -е 1) Не зажиточным, бѣдный. 2) Непостоянный, неположительный, легкомысленный, вѣтренный. Словник української мови Грінченка