нестерпучий
НЕСТЕРПУ́ЧИЙ, а, е.
Те саме, що несте́рпний.
Зморила всіх задуха нестерпуча (Б. Грінченко);
Спустилась ніч густа й пахуча. Не спить Наталя. Самота Така сьогодні нестерпуча! (М. Рильський);
Інколи ж його просто ґедз нападав – і тоді він ставав нестерпучим (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)