нестерпуче
НЕСТЕРПУ́ЧЕ (НЕСТЕРПУ́ЧО).
Присл. до нестерпу́чий.
Сонце нестерпуче пекло крізь вікна (М. Коцюбинський);
Дрібно, швидко цокає на столику будильник, а час іде так нестерпуче повільно (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)НЕСТЕРПУ́ЧЕ (НЕСТЕРПУ́ЧО).
Присл. до нестерпу́чий.
Сонце нестерпуче пекло крізь вікна (М. Коцюбинський);
Дрібно, швидко цокає на столику будильник, а час іде так нестерпуче повільно (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)