1. Словник української мови у 20 томах

нестерпуче

НЕСТЕРПУ́ЧЕ (НЕСТЕРПУ́ЧО).

Присл. до нестерпу́чий.

Сонце нестерпуче пекло крізь вікна (М. Коцюбинський);

Дрібно, швидко цокає на столику будильник, а час іде так нестерпуче повільно (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нестерпуче — нестерпу́че прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. нестерпуче — Присл. до нестерпучий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нестерпуче — Нестерпу́че, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. нестерпуче — НЕСТЕРПУ́ЧЕ. Присл. до нестерпу́чий. Сонце нестерпуче пекло крізь вікна (Коцюб., І, 1955, 269); Дрібно, швидко цокає на столику будильник, а час іде так нестерпуче повільно (Дмит., Обпалені.., 1962, 132). Словник української мови в 11 томах