1. Словник української мови в 11 томах

нестерпуче

НЕСТЕРПУ́ЧЕ. Присл. до нестерпу́чий.

Сонце нестерпуче пекло крізь вікна (Коцюб., І, 1955, 269);

Дрібно, швидко цокає на столику будильник, а час іде так нестерпуче повільно (Дмит., Обпалені.., 1962, 132).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нестерпуче — нестерпу́че прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. нестерпуче — Присл. до нестерпучий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нестерпуче — НЕСТЕРПУ́ЧЕ (НЕСТЕРПУ́ЧО). Присл. до нестерпу́чий. Сонце нестерпуче пекло крізь вікна (М. Коцюбинський); Дрібно, швидко цокає на столику будильник, а час іде так нестерпуче повільно (Л. Дмитерко). Словник української мови у 20 томах
  4. нестерпуче — Нестерпу́че, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)