Словник української мови у 20 томах

нестямно

НЕСТЯ́МНО.

Присл. до нестя́мний.

Бачив [Лебідь], як Надія, простягнувши руки, нестямно підбігла до дерева, як горнулася, припадала до нього в сльозах (Яків Баш);

– Пилипку!.. Синочку мій! – нестямно скрикнула Катря і вхопилася за його [нього] (Панас Мирний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. нестямно — нестя́мно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. нестямно — Присл. до нестямний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нестямно — НЕСТЯ́МНО. Присл. до нестя́мний. Бачив [Лебідь], як Надія, простягнувши руки, нестямно підбігла до дерева, як горнулася, припадала до нього в сльозах (Баш, Надія, 1960, 160); — Пилипку!.. Синочку мій! — нестямно скрикнула Катря і вхопилася за його (Мирний, IV, 1955, 306).  Словник української мови в 11 томах
  4. нестямно — Нестя́мно нар. Растерянно; внѣ себя. О мій батечку, мій таточку! нестямно скрикнула вона. Мир. Пов. І. 122.  Словник української мови Грінченка