нестямно

Нестя́мно

нар. Растерянно; внѣ себя. О мій батечку, мій таточку! нестямно скрикнула вона. Мир. Пов. І. 122.

Значення в інших словниках

1. нестямно — нестя́мно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. нестямно — Присл. до нестямний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нестямно — НЕСТЯ́МНО. Присл. до нестя́мний. Бачив [Лебідь], як Надія, простягнувши руки, нестямно підбігла до дерева, як горнулася, припадала до нього в сльозах (Яків Баш); – Пилипку!.. Синочку мій! – нестямно скрикнула Катря і вхопилася за його [нього] (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. нестямно — НЕСТЯ́МНО. Присл. до нестя́мний. Бачив [Лебідь], як Надія, простягнувши руки, нестямно підбігла до дерева, як горнулася, припадала до нього в сльозах (Баш, Надія, 1960, 160); — Пилипку!.. Синочку мій! — нестямно скрикнула Катря і вхопилася за його (Мирний, IV, 1955, 306).  Словник української мови в 11 томах