несхитний
НЕСХИ́ТНИЙ, а, е.
Те саме, що непохи́тний.
Усе своє життя княгиня Ольга упоряджала Русь, дбала, щоб була вона ціла й несхитна (С. Скляренко);
На боці Андрія було звання, влада, на боці Кравцова – слава, несхитний авторитет героя, самовпевненість (Ю. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)