несхитний

НЕСХИ́ТНИЙ, а, е. Те саме, що непохи́тний.

Усе своє життя княгиня Ольга упоряджала Русь, дбала, щоб була вона ціла й несхитна (Скл., Святослав, 1959, 54);

Ми — воїни, Ми, що несхитні в борні, Ми — Партії Леніна вірні солдати! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 63);

На боці Андрія було звання, влада, на боці Кравцова — слава, несхитний авторитет героя, самовпевненість (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 94).

Значення в інших словниках

1. несхитний — несхи́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. несхитний — див. непохитний; твердий; хоробрий  Словник синонімів Вусика
3. несхитний — -а, -е. Те саме, що непохитний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. несхитний — НЕСХИ́ТНИЙ, а, е. Те саме, що непохи́тний. Усе своє життя княгиня Ольга упоряджала Русь, дбала, щоб була вона ціла й несхитна (С. Скляренко); На боці Андрія було звання, влада, на боці Кравцова – слава, несхитний авторитет героя, самовпевненість (Ю. Бедзик).  Словник української мови у 20 томах
5. несхитний — СТІЙКИ́Й (який виявляє твердість, наполегливість, непохитність у поглядах, діях, не відступає перед труднощами тощо), МІЦНИ́Й, ТВЕРДИ́Й, НЕПОХИ́ТНИЙ, НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ, НЕСХИ́БНИЙ, НЕСХИ́ТНИЙ, НЕПІДДА́ТЛИВИЙ, НЕПОДА́ТЛИВИЙ, ЗАТЯ́ТИЙ, СТАЛЕ́ВИЙ...  Словник синонімів української мови