несхитно
НЕСХИ́ТНО. Присл. до несхи́тний.
Проти ворожої ідеології теж треба.. боротися так само несхитно і нещадно, як борються наші воїни на фронті (Рильський, III, 1956, 37);
В чотирнадцять років Максим несхитно вірив, що він буде поетом (Рибак, Час.., 1960, 14).
Словник української мови (СУМ-11)