несхитність
НЕСХИ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. несхи́тний.
Любили його і всі хлопці, з якими він знався, — за моторність, товариськість, вірність у дружбі й несхитність у ворожнечі (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 236).
Словник української мови (СУМ-11)