нетактовний
НЕТАКТО́ВНИЙ, а, е.
Який поводить себе без почуття міри дозволеного й пристойного у стосунках з іншими, порушуючи усталені правила й норми поведінки; безтактний.
– Я тоді нетактовний був, Максиме. То ви пробачте, прошу вас (Д. Ткач);
Дивно було бачити в цьому завжди метушливому, галасливому, зовні непоказному і часто нетактовному хлопцеві зовсім іншу людину (П. Колесник);
// Який свідчить про відсутність почуття міри дозволеного й пристойного у стосунках з іншими.
Він оправдував перед нею нетактовний поступок [вчинок] батька (І. Франко);
Він дивився на Андрія невідривним поглядом своїх вузеньких очей і ніби чекав від нього пояснення за таку нетактовну щодо генерала поведінку (Ю. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)