нетактовний
НЕТАКТО́ВНИЙ, а, е. Який поводить себе без такту, порушуючи усталені правила й норми поведінки; безтактний.
— Я тоді нетактовний був, Максиме. То ви пробачте, прошу вас (Ткач, Арена, 1960, 142);
Дивно було бачити в цьому завжди метушливому, галасливому, зовні непоказному і часто нетактовному хлопцеві зовсім іншу людину (Кол., Терен.., 1959, 193);
// Який не відповідає правилам і нормам поведінки тактовних людей.
Він оправдував перед нею нетактовний поступок батька (Фр., II, 1950, 307);
Він дивився на Андрія невідривним поглядом своїх вузеньких очей і ніби чекав від нього пояснення за таку нетактовну щодо генерала поведінку (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 44).
Словник української мови (СУМ-11)