Словник української мови в 11 томах

нетактовний

НЕТАКТО́ВНИЙ, а, е. Який поводить себе без такту, порушуючи усталені правила й норми поведінки; безтактний.

— Я тоді нетактовний був, Максиме. То ви пробачте, прошу вас (Ткач, Арена, 1960, 142);

Дивно було бачити в цьому завжди метушливому, галасливому, зовні непоказному і часто нетактовному хлопцеві зовсім іншу людину (Кол., Терен.., 1959, 193);

// Який не відповідає правилам і нормам поведінки тактовних людей.

Він оправдував перед нею нетактовний поступок батька (Фр., II, 1950, 307);

Він дивився на Андрія невідривним поглядом своїх вузеньких очей і ніби чекав від нього пояснення за таку нетактовну щодо генерала поведінку (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 44).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. нетактовний — (який поводиться поза правилами пристойності) безтактовний, безтактний, (може ображати) некоректний, неделікатний, (без врахування присутності інших) нескромний, (з грубістю) вульгарний.  Словник синонімів Полюги
  2. нетактовний — нетакто́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. нетактовний — див. грубий  Словник синонімів Вусика
  4. нетактовний — -а, -е. Який поводить себе без такту, порушуючи усталені правила й норми поведінки; безтактний. || Який не відповідає правилам і нормам поведінки тактовних людей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нетактовний — НЕТАКТО́ВНИЙ, а, е. Який поводить себе без почуття міри дозволеного й пристойного у стосунках з іншими, порушуючи усталені правила й норми поведінки; безтактний. – Я тоді нетактовний був, Максиме. То ви пробачте, прошу вас (Д.  Словник української мови у 20 томах
  6. нетактовний — ГРУ́БИЙ (який поводить себе нечемно; також про вдачу, поведінку й т. ін.), НЕЧЕ́МНИЙ, НЕВВІ́ЧЛИВИЙ, НЕГРЕ́ЧНИЙ, НЕКУЛЬТУ́РНИЙ, РІЗКИ́Й, БРУТА́ЛЬНИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ підсил., ХАМОВИ́ТИЙ зневажл., СВИНУВА́ТИЙ зневажл., МУЖИКУВА́ТИЙ заст., зневажл.  Словник синонімів української мови
  7. нетактовний — Нетакто́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)