нетаєний
НЕТА́ЄНИЙ, а, е, зах.
Неприхований.
Слова ті висказала панна Густя з нетаєною досадою, з докором (І. Франко);
Іван жде, задержуючи віддих у собі, з нетаєною тривогою. Зараз почує. Зараз дізнається усієї правди (А. Крушельницький).
Словник української мови (СУМ-20)