нетверезий
НЕТВЕРЕ́ЗИЙ, а, е.
1. Який перебуває у стані сп'яніння; п'яний.
– Та годі, дочко, годі! Хіба ж ти не бачиш, що він нетверезий? – обізвалась мати (І. Нечуй-Левицький);
Наш батько .. завжди допомагав йому і ні разу не зачепив, навіть нетверезий (О. Довженко);
// Характерний для п'яної людини.
Навіть його швагер, отець Радович, інакшої розмови з ним не має, як тільки про свої подвиги в нетверезім стані (Л. Мартович).
2. перен. Якому не властивий здоровий глузд, поміркованість, розважливість (про дії, вчинки, висловлювання, мислення тощо).
Політик з нетверезим мисленням.
Словник української мови (СУМ-20)