нетверезий
НЕТВЕРЕ́ЗИЙ, а, е. Який перебуває у стані сп’яніння; п’яний.
— Та годі, дочко, годі! Хіба ж ти не бачиш, що він нетверезий? — обізвалась мати (Н.-Лев., VI, 1966, 405);
Наш батько.. завжди допомагав йому і ні разу не зачепив, навіть нетверезий (Довж., Зач. Десна, 1957, 472);
// Характерний для п’яної людини.
Навіть його швагер, отець Радович, інакшої розмови з ним не має, як тільки про свої подвиги в нетверезім стані (Март., Тв., 1954, 344).
Словник української мови (СУМ-11)