нетерпеливитися
НЕТЕРПЕЛИ́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. нетерпеливляться, недок.
Не мати здатності довго чекати на що-небудь, довго й наполегливо робити щось, стійко переносити якісь незручності, невигоди тощо; втрачати терпіння, виражати нетерпіння.
Молодиці все шепталися між собою та нетерпеливилися, що так довго нема Параскіци (М. Коцюбинський);
Васса нетерпеливилася, підганяла його (Г. Епік);
// безос.
Оксентій аж звівся з призьби, так йому нетерпеливилося почути нарешті відповідь (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)