нетерпеливитися
НЕТЕРПЕЛИ́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. нетерпели́вляться; недок. Не мати терпіння чекати на що-небудь; втрачати терпіння, виражати нетерпіння.
Молодиці все шепталися між собою та нетерпеливилися, що так довго нема Параскіци (Коцюб., І, 1955, 275);
Васса нетерпеливилася, підганяла його (Епік, Тв., 1958, 102);
// безос.
Оксентій аж звівся з призьби, так йому нетерпеливилося почути нарешті відповідь (Смолич, Мир.., 1958, 63).
Словник української мови (СУМ-11)