нетотожність

НЕТОТО́ЖНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. нетото́жний.

Людина індивідуалістського складу, письменник змушений був брати на себе ношу революційного лідера, провідника нації, “вождя”... Ця вічна нетотожність самому собі була виявом яскравої, динамічної, духовно багатої, артистичної натури. Винниченко був апологетом сили й цільності, а тим часом знаком його особистості була стихія (з публіц. літ.).