Словник української мови у 20 томах

неточний

НЕТО́ЧНИЙ, а, е.

1. Який не повністю відповідає чому-небудь, не зовсім правильно виражає щось і т. ін.

– Не те слово, – поправила мене жінка, – старомодне й неточне (М. Чабанівський);

Політика є відображенням економіки. Однак це відображення, як і будь-яке інше, може бути неповним, неточним, а іноді – навіть помилковим (з публіц. літ.).

2. Який не базується на числах, експериментах, аксіомах, теоремах і т. ін. (про науку), протилежне – точний.

У перехідний період найбільше страждають неточні, гуманітарні науки, як і загалом культура, яка не може дати негайного або принаймі швидкого економічного ефекту (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. неточний — нето́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. неточний — -а, -е. Який не повністю відповідає чому-небудь, не зовсім правильно виражає щось і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неточний — НЕПРА́ВИЛЬНИЙ (який не відповідає істині, тому, що є в дійсності); ПОМИЛКО́ВИЙ (який містить у собі помилку, помилки); ХИ́БНИЙ, ПОРО́ЧНИЙ рідше, КРИВИ́Й розм.  Словник синонімів української мови
  4. неточний — НЕТО́ЧНИЙ, а, е. Який не повністю відповідає чому-небудь, не зовсім правильно виражає щось і т. ін. — Не те слово, — поправила мене жінка, — старомодне й неточне (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 68); Політика є відображенням економіки.  Словник української мови в 11 томах