неточний
НЕТО́ЧНИЙ, а, е.
1. Який не повністю відповідає чому-небудь, не зовсім правильно виражає щось і т. ін.
– Не те слово, – поправила мене жінка, – старомодне й неточне (М. Чабанівський);
Політика є відображенням економіки. Однак це відображення, як і будь-яке інше, може бути неповним, неточним, а іноді – навіть помилковим (з публіц. літ.).
2. Який не базується на числах, експериментах, аксіомах, теоремах і т. ін. (про науку), протилежне – точний.
У перехідний період найбільше страждають неточні, гуманітарні науки, як і загалом культура, яка не може дати негайного або принаймі швидкого економічного ефекту (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)