нетрі
НЕ́ТРІ, ів, мн.
1. Труднопрохідні місця, які заросли лісом, чагарником і т. ін.
Сова Летить лугами, берегами та нетрями, Та глибокими ярами, Та широкими степами, Та байраками (Т. Шевченко);
Шуміли на вітрі зелені сосни, кудись у безвість тяглися лісові нетрі (Ю. Збанацький);
* Образно. Бажаючи дати кілька коротеньких заміток про деякі питання нашої мови, я не буду .. заводити читача в нетрі філології та етнографії (В. Самійленко).
2. перен. Глуха, густо забудована, брудна, погано впорядкована для життя частина міста.
Чим далі він заглиблювався в кам'яні нетрі нічного Неаполя, тим нестерпнішим ставав сморід (М. Руденко).
Словник української мови (СУМ-20)