нетяма

НЕТЯ́МА, и, ж., розм.

1. Непритомний стан; непритомність.

Я прожила ті три дні в якійсь ненастанній гарячці, в якійсь нетямі (І. Франко);

Остап не спав, а лиш часом, на кілька хвилин, западав у нетяму (М. Коцюбинський).

2. Стан сильного збудження (від задоволення, радості і т. ін.).

А лисичка слуха, аж рот роззявила – Про такі розкоші вона ще й не снила. А як кінчив Півник, то вона з нетями Аж скочила вгору (І. Франко).

3. ж. і ч., зневажл. Некмітлива, нездогадлива людина; нетямуха.

Стара Прохориха нетяма, нічого гаразд не розміркує своїм овечим розумом (І. Нечуй-Левицький);

– Усі ви безголові! Ну що з того, що я вам поможу? Ви тричі приходили і тричі ті ж самі – які ви нетями! (П. Тичина).

Значення в інших словниках

1. нетяма — нетя́ма 1 іменник жіночого роду непритомність; сильне збудження нетя́ма 2 іменник жіночого або чоловічого роду, істота про людину  Орфографічний словник української мови
2. нетяма — НЕПРИТОМНІСТЬ; (з радощів) захват, знетяма, екстаз|а| , П. НЕДОТЕПА, неук  Словник синонімів Караванського
3. нетяма — див. дурний; непритомність  Словник синонімів Вусика
4. нетяма — -и, ж., розм. 1》 Непритомний стан; непритомність. 2》 Стан сильного збудження (від задоволення, радості і т. ін.). 3》 ж. і ч., зневажл. Недогадлива, нетямуща людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. нетяма — НЕПРИТО́МНІСТЬ (непритомний стан; втрата свідомості), БЕЗПА́М'ЯТСТВО, БЕЗПА́М'ЯТТЯ рідше, НЕПА́М'ЯТЬ, НЕСТЯ́МА розм., НЕТЯ́МА розм.; ЗАБУТТЯ́ (неповна втрата свідомості); ЗОМЛІ́ННЯ.  Словник синонімів української мови
6. нетяма — НЕТЯ́МА, и, ж., розм. 1. Непритомний стан; непритомність. Я прожила ті три дні в якійсь ненастанній гарячці, в якійсь нетямі (Фр., ІІІ, 1950, 105); Остап не спав, а лиш часом, на кілька хвилин, западав у нетяму (Коцюб., І, 1955, 366).  Словник української мови в 11 томах
7. нетяма — Нетя́ма, -ми ж. 1) = нетям. Наука, із невдячности осліпши, з нетямою по брацьки обнялись. К. ХП. 84. 2) об. Несмыслящій человѣкъ; профанъ.  Словник української мови Грінченка