НЕПРИТОМНІСТЬ; (з радощів) захват, знетяма, екстаз|а| , П. НЕДОТЕПА, неук
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
нетяма —
нетя́ма 1 іменник жіночого роду непритомність; сильне збудження нетя́ма 2 іменник жіночого або чоловічого роду, істота про людину
Орфографічний словник української мови
нетяма —
див. дурний; непритомність
Словник синонімів Вусика
нетяма —
-и, ж., розм. 1》 Непритомний стан; непритомність. 2》 Стан сильного збудження (від задоволення, радості і т. ін.). 3》 ж. і ч., зневажл. Недогадлива, нетямуща людина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нетяма —
НЕТЯ́МА, и, ж., розм. 1. Непритомний стан; непритомність. Я прожила ті три дні в якійсь ненастанній гарячці, в якійсь нетямі (І. Франко); Остап не спав, а лиш часом, на кілька хвилин, западав у нетяму (М. Коцюбинський).
Словник української мови у 20 томах
нетяма —
НЕТЯ́МА, и, ж., розм. 1. Непритомний стан; непритомність. Я прожила ті три дні в якійсь ненастанній гарячці, в якійсь нетямі (Фр., ІІІ, 1950, 105); Остап не спав, а лиш часом, на кілька хвилин, западав у нетяму (Коцюб., І, 1955, 366).
Словник української мови в 11 томах
нетяма —
Нетя́ма, -ми ж. 1) = нетям. Наука, із невдячности осліпши, з нетямою по брацьки обнялись. К. ХП. 84. 2) об. Несмыслящій человѣкъ; профанъ.
Словник української мови Грінченка