Словник української мови у 20 томах

неужиток

НЕУЖИ́ТОК, тку, ч., діал.

Непридатна для використання земля; невдоб'я.

– За кузнею лежать дві купи вугілля, покриті соломою, за ними старий неужиток, на якому росте ялівець густими кущами, а за ними ліс (Юліан Опільський);

Селянська земля в Галичині була здебільшого найгірша, самі мокляки й неужитки (П. Козланюк).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. неужиток — неужи́ток іменник чоловічого роду непридатна для використання земля діал.  Орфографічний словник української мови
  2. неужиток — -тку, ч., діал. Непридатна для використання земля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неужиток — НЕУЖИ́ТОК, тку, ч., діал. Непридатна для використання земля. — За кузнею лежать дві купи вугілля, покриті соломою, за ними старий неужиток, на якому росте ялівець густими кущами, а за ними ліс (Оп., Іду..  Словник української мови в 11 томах