неужиток
НЕУЖИ́ТОК, тку, ч., діал.
Непридатна для використання земля; невдоб'я.
– За кузнею лежать дві купи вугілля, покриті соломою, за ними старий неужиток, на якому росте ялівець густими кущами, а за ними ліс (Юліан Опільський);
Селянська земля в Галичині була здебільшого найгірша, самі мокляки й неужитки (П. Козланюк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неужиток — неужи́ток іменник чоловічого роду непридатна для використання земля діал. Орфографічний словник української мови
- неужиток — -тку, ч., діал. Непридатна для використання земля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неужиток — НЕУЖИ́ТОК, тку, ч., діал. Непридатна для використання земля. — За кузнею лежать дві купи вугілля, покриті соломою, за ними старий неужиток, на якому росте ялівець густими кущами, а за ними ліс (Оп., Іду.. Словник української мови в 11 томах