1. Словник української мови в 11 томах

неужиток

НЕУЖИ́ТОК, тку, ч., діал. Непридатна для використання земля.

— За кузнею лежать дві купи вугілля, покриті соломою, за ними старий неужиток, на якому росте ялівець густими кущами, а за ними ліс (Оп., Іду.., 1958, 474);

Селянська земля в Галичині була здебільшого найгірша, самі мокляки й неужитки (Козл., Відродження.., 1950, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неужиток — неужи́ток іменник чоловічого роду непридатна для використання земля діал. Орфографічний словник української мови
  2. неужиток — -тку, ч., діал. Непридатна для використання земля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неужиток — НЕУЖИ́ТОК, тку, ч., діал. Непридатна для використання земля; невдоб'я. – За кузнею лежать дві купи вугілля, покриті соломою, за ними старий неужиток, на якому росте ялівець густими кущами, а за ними ліс (Юліан Опільський)... Словник української мови у 20 томах