неупереджений
НЕУПЕРЕ́ДЖЕНИЙ, а, е.
Який не має заздалегідь сформованої думки, звичайно негативної, про кого-, що-небудь.
– Значить, те, що він пише, не все макулатура? Значить, в його писанні неупереджені сторонні люди добачили зерно поетичного дару? (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)