неупереджений
НЕУПЕРЕ́ДЖЕНИЙ, а, е. Який не має обманної, негативної, заздалегідь сформованої думки, упередження проти кого-, чого-небудь.
— Значить, те, що він пише, не все макулатура? Значить, в його писанні неупереджені сторонні люди добачили зерно поетичного дару? (Кол., Терен.., 1959, 45).
Словник української мови (СУМ-11)