неусталений
НЕУСТА́ЛЕНИЙ, а, е.
Який ще не сформувався, не виробився остаточно.
Лист був написаний неначе школярським, нерівним, неусталеним почерком (О. Копиленко);
І мова, і орфографія грамот [до 1450 р.] ще досить строкаті, неусталені (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)