неусталений
НЕУСТА́ЛЕНИЙ, а, е. Який ще не сформувався, не виробився остаточно.
Лист був написаний неначе школярським, нерівним, неусталеним почерком (Коп., Земля.., 1957, 51);
І мова, і орфографія грамот [до 1450 р.] ще досить строкаті, неусталені (Пит. походж. укр. мови, 1956, 38).
Словник української мови (СУМ-11)