неустанний

НЕУСТА́ННИЙ, а, е.

Який триває постійно, без перерви; невпинний, ненастанний.

Літня та осіння доба неустанної праці минула... Хліб помолочений, солома в ожередах (Л. Яновська).

Значення в інших словниках

1. неустанний — неуста́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неустанний — -а, -е. Який триває постійно, без перерви; неослабний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неустанний — НЕУСТА́ННИЙ, а, е. Який триває постійно, без перерви; неослабний. Літня та осіння доба неустанної праці минула… Хліб помолочений, солома в ожередах (Л.Янов.,І,1959, 51).  Словник української мови в 11 томах