нефрит
НЕФРИ́Т¹, у, ч.
Захворювання нирок у людини й тварини, що характеризується запальним процесом у нирковій тканині.
Найчастіше нефрити спостерігаються при скарлатині та ангіні, але можуть спостерігатися і при інших інфекціях (з наук. літ.);
Основними клінічними симптомами гострого нефриту є набряки, переважно на лиці, на повіках, і підвищений артеріальний тиск (з наук. літ.).
НЕФРИ́Т², у, ч., геол.
Мінерал із класу силікатів, що може мати зелене, сіре, біле з різними відтінками забарвлення, використовується для виготовлення прикрас, оздоблення і т. ін.
За цією огорожею видно кілька кам'яних саркофагів, з них один, головний, – з темно-зеленого нефриту, – нагробник самого Тімура (І. Кочерга).
Словник української мови (СУМ-20)