1. Словник української мови у 20 томах

нефрит

НЕФРИ́Т¹, у, ч.

Захворювання нирок у людини й тварини, що характеризується запальним процесом у нирковій тканині.

Найчастіше нефрити спостерігаються при скарлатині та ангіні, але можуть спостерігатися і при інших інфекціях (з наук. літ.);

Основними клінічними симптомами гострого нефриту є набряки, переважно на лиці, на повіках, і підвищений артеріальний тиск (з наук. літ.).

НЕФРИ́Т², у, ч., геол.

Мінерал із класу силікатів, що може мати зелене, сіре, біле з різними відтінками забарвлення, використовується для виготовлення прикрас, оздоблення і т. ін.

За цією огорожею видно кілька кам'яних саркофагів, з них один, головний, – з темно-зеленого нефриту, – нагробник самого Тімура (І. Кочерга).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нефрит — нефри́т 1 іменник чоловічого роду захворювання нефри́т 2 іменник чоловічого роду мінерал Орфографічний словник української мови
  2. нефрит — I -у, ч., мед., вет. Захворювання нирок у людини й тварин, що характеризується запальним процесом у нирковій тканині. II -у, ч. Мінерал із класу силікатів, що може мати зелене, сіре, біле з різними відтінками забарвлення, використовується для виготовлення прикрас, оздоблення і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нефрит — (мед.) ниркозапал Словник чужослів Павло Штепа
  4. нефрит — нефри́т (від грец. νεφρός – нирка) 1. Двобічне запалення нирок у людини й тварин. Найчастіше виникає після перенесених інфекційних захворювань (ангіна, скарлатина, грип), переохолодженнях тіла тощо. Інша назва – гломерулонефрит. 2. Мінерал з класу силікатів. Напівдорогоцінне виробне каміння. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. нефрит — Щільна, тверда метаморфічна порода зеленого кольору, що складається з переростаючих волокнин мінералів з групи амфіболів; використовують для виготовлення декоративних предметів, в доісторичні часи -зброї і знарядь праці. Універсальний словник-енциклопедія
  6. нефрит — Нефри́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. нефрит — НЕФРИ́Т¹, у, ч. Захворювання нирок у людини й тварини, що характеризується запальним процесом у нирковій тканині. Найчастіше нефрити спостерігаються при скарлатині та ангіні, але можуть спостерігатися і при інших інфекціях (Хвор. дит. Словник української мови в 11 томах