нефрит
нефри́т
(від грец. νεφρός – нирка)
1. Двобічне запалення нирок у людини й тварин. Найчастіше виникає після перенесених інфекційних захворювань (ангіна, скарлатина, грип), переохолодженнях тіла тощо. Інша назва – гломерулонефрит.
2. Мінерал з класу силікатів. Напівдорогоцінне виробне каміння.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нефрит — нефри́т 1 іменник чоловічого роду захворювання нефри́т 2 іменник чоловічого роду мінерал Орфографічний словник української мови
- нефрит — I -у, ч., мед., вет. Захворювання нирок у людини й тварин, що характеризується запальним процесом у нирковій тканині. II -у, ч. Мінерал із класу силікатів, що може мати зелене, сіре, біле з різними відтінками забарвлення, використовується для виготовлення прикрас, оздоблення і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нефрит — (мед.) ниркозапал Словник чужослів Павло Штепа
- нефрит — НЕФРИ́Т¹, у, ч. Захворювання нирок у людини й тварини, що характеризується запальним процесом у нирковій тканині. Найчастіше нефрити спостерігаються при скарлатині та ангіні, але можуть спостерігатися і при інших інфекціях (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- нефрит — Щільна, тверда метаморфічна порода зеленого кольору, що складається з переростаючих волокнин мінералів з групи амфіболів; використовують для виготовлення декоративних предметів, в доісторичні часи -зброї і знарядь праці. Універсальний словник-енциклопедія
- нефрит — Нефри́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нефрит — НЕФРИ́Т¹, у, ч. Захворювання нирок у людини й тварини, що характеризується запальним процесом у нирковій тканині. Найчастіше нефрити спостерігаються при скарлатині та ангіні, але можуть спостерігатися і при інших інфекціях (Хвор. дит. Словник української мови в 11 томах