нехтування

НЕ́ХТУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. не́хтувати.

Вона з покорою приймала грубість о. Василя, його усмішки, нехтування (М. Коцюбинський);

Параска із нехтуванням придивляється до ряден, що невістка з собою принесла (К. Гордієнко);

Нехтування узагальненням, типізацією призводить, як правило, до поверхового описування незначних подій, малозначних характерів (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. нехтування — не́хтування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. нехтування — -я, с. Дія за знач. нехтувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нехтування — Не́хтування, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. нехтування — НЕ́ХТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. не́хтувати. Вона з покорою приймала грубість о. Василя, його усмішки, нехтування (Коцюб., І, 1955, 331); Параска із нехтуванням придивляється до ряден, що невістка з собою принесла (Горд.  Словник української мови в 11 томах
5. нехтування — Нехтування, -ня с. 1) Незаботливость о сохраненіи чего. 2) Пренебрежете.  Словник української мови Грінченка