нецензурний

НЕЦЕНЗУ́РНИЙ, а, е.

1. Який не відповідає вимогам цензури, заборонений нею.

Були [у Т. Шевченка] такі твори, які, незважаючи на релігійну зовнішню оболонку, лишалися творами нецензурними, підпільними (з наук. літ.).

2. перен. Непристойний, грубий.

Ми сидимо, палимо цигарки, розповідаємо нецензурні анекдоти, а потім, багатозначно перезирнувшись, на всі груди регочемо (П. Колесник).

Значення в інших словниках

1. нецензурний — нецензу́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нецензурний — -а, -е. 1》 Який не відповідає вимогам цензури, заборонений нею. 2》 перен. Непристойний, грубий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нецензурний — НЕПРИСТО́ЙНИЙ (про поведінку, позу, жест, слова, вислови тощо — який усупереч вимогам пристойності, моралі неприховано виражає або грубо підкреслює те, що пов'язане зі сферою інтимних, статевих відносин, деяких фізіологічних функцій організму)...  Словник синонімів української мови
4. нецензурний — НЕЦЕНЗУ́РНИЙ, а, е. 1. Який не відповідає вимогам цензури, заборонений нею. Були [у Т. Шевченка] такі твори, які, незважаючи на релігійну зовнішню оболонку, лишалися творами нецензурними, підпільними (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 589). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах