нецвічений

НЕЦВІ́ЧЕНИЙ, а, е, розм.

Не вкритий цвітом, квітами.

Ой у лузі калинонька нецвіченая, – туди ішла дівчинонька невінчаная (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. нецвічений — нецві́чений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нецвічений — Нецвічений, -а, -е Непокрытый цвѣтами. Ой у лузі калинонька нецвіченая, — туди ішла дівчинонька невінчаная. Мил. Св. 7.  Словник української мови Грінченка