нечема
НЕЧЕ́МА, и, ч. і ж.
Невихована, неввічлива людина; грубіян.
Чемність серед простолюду в усі віки була свята й висока, а бундючних ґевалів, непоштивих та неґречних, не любили добрі люди ніколи й ніде, хоч би й були ті нечеми значними панами (О. Ільченко);
– Що вона зараз думає про нього? Нечема, приставака, межи очі лізе з своїми недоречними послугами... (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)