нечема
НЕЧЕ́МА, и, ч. і ж. Нечемна, невихована, неввічлива людина.
Чемність серед простолюду в усі віки була свята й висока, а бундючних гевалів, непоштивих та негречних, не любили добрі люди ніколи й ніде, хоч би й були ті нечеми значними панами (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 26);
— Що вона зараз думає про нього? Нечема, приставака, межи очі лізе з своїми недоречними послугами… (Гончар, Новели, 1954, 153).
Словник української мови (СУМ-11)