1. Словник української мови в 11 томах

нечема

НЕЧЕ́МА, и, ч. і ж. Нечемна, невихована, неввічлива людина.

Чемність серед простолюду в усі віки була свята й висока, а бундючних гевалів, непоштивих та негречних, не любили добрі люди ніколи й ніде, хоч би й були ті нечеми значними панами (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 26);

— Що вона зараз думає про нього? Нечема, приставака, межи очі лізе з своїми недоречними послугами… (Гончар, Новели, 1954, 153).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нечема — нече́ма іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. нечема — див. грубий; нахабний Словник синонімів Вусика
  3. нечема — -и, ч. і ж. Нечемна, невихована, неввічлива людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нечема — НЕЧЕ́МА, и, ч. і ж. Невихована, неввічлива людина; грубіян. Чемність серед простолюду в усі віки була свята й висока, а бундючних ґевалів, непоштивих та неґречних, не любили добрі люди ніколи й ніде, хоч би й були ті нечеми значними панами (О. Словник української мови у 20 томах
  5. нечема — ГРУБІЯ́Н (той, хто грубо себе поводить), НЕЧЕ́МА, ХАМ зневажл., лайл., БУРБО́Н заст., зневажл., ХАМЛО́ вульг., лайл., ХАМУ́ЛА вульг., лайл., МУДЬ зневажл., лайл. За старшого над людьми тут ротмістр Гессен, крикун і грубіян (О. Словник синонімів української мови