нечасто

НЕЧА́СТО. Присл. до неча́стий.

Такий талант трапляється нечасто! (Донч., V, 1957, 511);

Проходячи повз нечасто попробивані височенні вікна, дівчинка проти світла мружила блакитні аж прозорі очі (Ільч., Серце жде, 1939, 71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нечасто — неча́сто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. нечасто — див. іноді Словник синонімів Вусика
  3. нечасто — Присл. до нечастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нечасто — НЕЧА́СТО. Присл. до неча́стий. Такий талант трапляється нечасто! (О. Донченко); Проходячи повз нечасто попробивані височенні вікна, дівчинка проти світла мружила блакитні аж прозорі очі (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах