нечемність

НЕЧЕ́МНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до нече́мний.

Доктор Темницький, зустрівши її, .. почав перепрошувати .. за батькову нечемність (І. Франко);

Жених був стриманий і скромний. Навіть найпричепливіша мати не змогла б закинути йому найменшу нечемність у поводженні з нареченою (Ю. Яновський);

// Грубий, неввічливий вчинок.

І це ж – страшна нечемність: людина не встигла поріг цеху переступити, слова ще не вимовила, а на неї накинулись (Ю. Шовкопляс).

Значення в інших словниках

1. нечемність — нече́мність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. нечемність — -ності, ж. Абстр. ім. до нечемний. || Грубий, неввічливий вчинок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нечемність — Нече́мність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. нечемність — НЕЧЕ́МНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до нече́мний. Доктор Темницький, зустрівши її, .. почав перепрошувати.. за батькову нечемність (Фр., II, 1950, 307); Жених був стриманий і скромний.  Словник української мови в 11 томах